Ось чому вам не потрібні оверлеї, віджети доступності та спеціальні версії для людей з порушеннями зору
Цифрова доступність означає, що вебсайт, мобільний застосунок або інший цифровий продукт може використовувати якомога ширше коло людей, зокрема люди з порушеннями зору, слуху, моторики та когнітивними порушеннями.
Для забезпечення доступності дедалі частіше пропонуються так звані accessibility overlays — накладки, віджети або плагіни, які додаються поверх уже створеного вебсайту та обіцяють зробити його доступнішим без внесення істотних змін до самого продукту.
Такі рішення можуть містити функції збільшення тексту, зміни контрастності та кольорів, озвучення тексту, приховування зображень, збільшення курсора, а також так звані «режими» для окремих груп користувачів — наприклад, «Версію для людей з порушеннями зору»).
Access Lab не рекомендує використовувати такі рішення як спосіб забезпечення відповідності вимогам цифрової доступності.
Як має забезпечуватися доступність?
Основний принцип цифрової доступності полягає не у створенні спеціального режиму для людини з інвалідністю, а в тому, щоб основний інтерфейс був сумісним із різними способами взаємодії.
Незряча людина, наприклад, зазвичай використовує власний скрінрідер — NVDA, JAWS, VoiceOver, TalkBack або інше асистивне програмне забезпечення. Сайт повинен коректно передавати такому програмному забезпеченню структуру сторінки, назви та стани елементів керування, заголовки, посилання, альтернативні тексти, повідомлення про помилки та іншу необхідну інформацію.
Для цього не потрібно вмикати окрему «версію для незрячих».
Так само користувачі з порушеннями зору можуть використовувати масштабування браузера, системне збільшення, власні параметри кольорів, контрастності та розміру тексту. Завдання вебсайту — не блокувати ці можливості та коректно працювати під час їх використання.
Чому «версія для людей з порушеннями зору» не вирішує проблему доступності
Сам факт наявності спеціальної версії не означає, що вебсайт став доступним.
Якщо кнопка не має доступної назви, форма не має правильно пов’язаних міток, модальне вікно неправильно керує фокусом, елемент неможливо активувати з клавіатури або скрінрідер не отримує інформацію про його стан, перемикання кольорів чи розміру шрифту цих проблем не усуває.
Окрема функція озвучення тексту також не є еквівалентом підтримки скрінрідера. Скрінрідер не просто читає текст сторінки вголос. Він дає користувачу можливість досліджувати структуру документа, переходити між заголовками, посиланнями, полями форм, таблицями та іншими компонентами і самостійно керувати взаємодією з інтерфейсом.
І головне. Якщо незряча людина відкрила сайт, то в неї обов’язково вже включено і налаштовано скрінрідер. Інакше незрячі люди не зможуть навіть відкрити браузер. Тому озвучування тексту засобами скрипту на сайті не має жодного практичного застосування.
Якщо основна версія сайту правильно розроблена, незряча людина може користуватися нею без будь-якого blind mode. Якщо ж основна версія недоступна, спеціальний режим часто лише маскує частину проблем, залишаючи недоступними окремі функції та процеси.
Саме тому Access Lab не розглядає наявність «версії для незрячих» як показник доступності вебсайту.
Підхід Access Lab до забезпечення доступності
Access Lab рекомендує організаціям:
- оцінювати доступність основної версії вебсайту відповідно до застосовних вимог ДСТУ EN 301 549 та WCAG;
- усувати виявлені бар’єри безпосередньо в дизайні, коді та контенті;
- перевіряти сумісність із реальними асистивними технологіями;
- залучати до тестування людей з інвалідністю та фахівців із цифрової доступності;
- не розглядати accessibility overlays, blind mode або «версію для людей з порушеннями зору» як заміну системній роботі над доступністю.
Додаткові користувацькі налаштування можуть бути частиною якісного продукту. Проте відповідність вимогам цифрової доступності визначається не кількістю таких функцій, а тим, чи може людина користуватися самим продуктом незалежно від способу взаємодії з ним.
Позиція професійної спільноти
Підхід Access Lab узгоджується з позиціями міжнародних організацій та фахівців у сфері цифрової доступності.
Зокрема:
- Європейська комісія рекомендує усувати проблеми доступності у першоджерелі та не розглядає оверлеї, які не забезпечують відповідності самого вебсайту EN 301 549, як належне рішення.
- International Association of Accessibility Professionals та European Disability Forum зазначають, що оверлеї не роблять вебсайт автоматично доступним або таким, що відповідає європейському законодавству.
- IAAP у власній позиції та рекомендаціях застерігає від тверджень про забезпечення повної відповідності шляхом встановлення одного програмного рішення.
- Німецькі федеральний та земельні органи моніторингу цифрової доступності зазначають, що доступність має забезпечуватися незалежно від застосування оверлейy-інструментів.
- Німецька асоціація незрячих і слабозорих DBSV критично оцінює можливість оверлеїв забезпечити відповідність EN 301 549/WCAG та їхню ефективність для незрячих користувачів.
- Overlay Fact Sheet, підтриманий широким колом фахівців із цифрової доступності, розробників стандартів, користувачів з інвалідністю та представників сфери асистивних технологій, рекомендує усувати проблеми безпосередньо у цифровому продукті.
- Юристка у сфері прав людей з інвалідністю Lainey Feingold застерігає від використання оверлеїв як «швидкого виправлення» проблем доступності.
- Правозахисниця та сліпоглуха користувачка асистивних технологій Haben Girma виступає проти тверджень про можливість автоматично забезпечити повну доступність вебсайту за допомогою AI-рішень.
- Фахівець із вебстандартів Steve Faulkner описує обмеження підходу, за якого доступність додається окремим програмним шаром поверх уже створеного продукту.
- Accessibility-фахівець Eric Eggert аналізує поширені твердження постачальників автоматизованих accessibility-рішень щодо автоматичного забезпечення відповідності WCAG.
- Фахівець з доступності Adrian Roselli документує технічні проблеми та ризики, пов’язані з використанням автоматизованих оверлеїв.
- Фахівець з доступності Karl Groves аналізує обмеження виправлення проблем, засноване на JavaScript, та необхідність усувати проблеми безпосередньо в цифровому продукті.
Висновок
- Доступність повинна забезпечуватися насамперед у дизайні, програмному коді, контенті та функціональності основної версії цифрового продукту.
- Віджети налаштувань доступності, накладки (Accessibility overlays) та аналогічні рішення не можуть самі по собі бути підтвердженням відповідності WCAG або ДСТУ EN 301 549:2022.
- ДСТУ EN 301 549:2022 не встановлює окремої вимоги щодо обов’язкової наявності версії для людей з порушеннями зору або віджету з налаштуваннями доступності.
- Сам факт існування додаткової версії вебсайту не є доказом відповідності вимогам доступності. Якщо така версія використовується, вона також повинна бути доступною.
- Незрячим користувачам має бути забезпечена можливість повноцінно користуватися основною версією вебсайту за допомогою власного скрінрідера без необхідності переходити до спеціального режиму.
- Функція автоматичного озвучення тексту не є заміною сумісності зі скрінрідерами.
- Додаткові функції налаштування інтерфейсу можуть використовуватися як допоміжні можливості за умови, що вони не погіршують доступність та не позиціонуються як заміна виконанню вимог стандартів.
- Під час регуляторного або експертного оцінювання має перевірятися фактична доступність цифрового продукту та виконання застосовних нормативних вимог, а не формальна наявність конкретної кнопки, спеціального режиму або програмного віджета.
- Найбільш сталим підходом є системне впровадження цифрової доступності протягом усього життєвого циклу продукту — від дизайну й розробки до тестування, наповнення контентом та подальшої підтримки.
Ключовим показником цифрової доступності є не наявність спеціальної кнопки чи режиму, а можливість людини повноцінно отримати інформацію, скористатися послугою та виконати необхідні дії незалежно від способу взаємодії з цифровим продуктом.